МОВЛЕННЄВА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
Дитина, яка йде до школи, має бути мовленнєвою особистістю.
Мовленнєва особистість це:
*дитина, у якої сформована фонетична, лексична, граматична, розмовнодіалогічна та комунікативна компетенція;
* дитина, яка спроможна адекватно і доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях;
*дитина, яка вміє розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, користуватися при цьому як мовними, так і позамовними, інтонаційними засобами виразності, етикетними формами спілкування, стежить за власним мовленням та мовленням інших, здатна творчо реалізуватися засобами мовлення.
Від рівня розвитку мовлення дитини залежить успішність забезпечення цілей її комунікації з іншими учасниками взаємодії.
КОМПЕТЕНЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ
ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
- правильно вимовляє усі звуки рідної мови;
-диференціює на слух близькі і схожі звуки рідної мови;
визначає місце кожного звука у тризвуковому слові (початок, середина, кінець);
-виокремлює у словах голосні і приголосні звуки, наголос; називає кількість складів у слові; визначає кількість слів у реченні;
ГРАМАТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
*вживає всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, сполучники, частки, вигуки, сполучні слова);
*вживає граматичні категорії (рід, число, відмінок) згідно з нормами граматики;
-вживає різні за складністю типи речень; створює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені й однокореневі слова;
-узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами.
ЛЕКСИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
- оперує узагальненими словами (меблі, одяг, транспорт, посуд тощо);
- має збалансований словниковий запас з різних освітніх ліній;
- уміє добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; вживає синоніми, антоніми, слова різної складності (синьоокий, гострозубий тощо);
- розуміє багатозначні слова, слова-омоніми, переносне значення слів, фразеологічні звороти («як з гуски вода», «ллє як з відра», «аж за вухами лящить» тощо);
- знає та називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події, застосовує формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації, форми звернення до дорослих і дітей.
РОЗМОВНО-ДІАЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
- вільно і невимушено вступає у розмову з дітьми, з дорослими як знайомими, так і незнайомими;
- виявляє ініціативу у спілкуванні з дорослими;
- уміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, подякувати, вибачитися; виконує словесні доручення, звітує про їх виконання; уміє розповісти про себе, започаткувати діалог; вміє переказувати художні тексти;
- складає різні види розповідей (описові, сюжетні, творчі); розповідає про події із власного життя; пояснювати хід гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації; планувати, пояснювати та регулювати власні дії.
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ
Комунікативна компетенція має для психічного розвитку дошкільника важливе значення, тому що вона полягає у використанні мови як засобу спілкування. Його ефективність залежить не тільки від знання граматичних правил і значень, але й від навичок висловлювання певної думки у відповідній ситуації. Вміння розмовляти ґрунтується на таких соціальних навичках, як:
-послідовність говоріння;
-уникнення домінування в розмові і перебивання співрозмовників;
- вияв уваги та готовність продовжити спілкування невербальними засобами (поглядом, жестом тощо).
