З ДНЕМ ВИШИВАНКИ
СЛАЙД № 1
Україно моя, вишиванко! Консультація для батьків
СЛАЙД № 2
Щорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. За традицією, в цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у самому пізнаваному елементі українського костюма – у вишиванці. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби в підтримку української культури. Вишиванка – візитна картка України Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов'янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка вишиванка – є головним оберегом людини. Святе покривання, яке найближче до тіла, - це, звісно, своя сорочка. В українців є такий вислів: «Народитися в сорочці» - бути щасливим у житті. Тому сорочка - це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини. Кодування сили має в собі і українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи сакральними узорами-письменами долю. 1
СЛАЙД № 3
Навіть у багатьох українських казках зустрічаються мотиви чарівної сорочки, котру сестри-змії — носії мудрості і магії — вишивають своєму кровному братові і наказують ніколи її не знімати. Число магічних узорів, «квіток», які творять зміївни, — дванадцять: це дванадцять богатирських сил (за числом 12 — усі енергії космічного простору, всіх знаків Зодіаку). І сила цього шиття неймовірно велика. Герой казки, одягнувши сорочку на своє тіло, стає могутнім і нездоланним, він перероджується у безсмертного витязя, що чинить суд на землі, стає володарем земного царства. І сорочка його ніколи не забруднюється, не линяє і не зношується — вона завжди біла і ясна. Українська вишиванка — це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію... Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні. Більше того, нині можна з впевненістю говорити про відродження українських традицій у сучасній інтерпретації. Українська вишиванка є абсолютно унікальним, автентичним продуктом, який характеризує не лише темперамент нації, але й є її візитівкою. Символічні кольори – червоне і чорне, як у пісні, ними пройнята вся історія нашого народу. Одним із безумовних феноменів вишиванки є те, що за багатовікову історію свого існування, попри всі історичні події, вона все ж таки зуміла зберегти свій первісний вигляд і пронести його крізь століття. 2
СЛАЙД № 4
Українська вишиванка є абсолютно унікальним, автентичним продуктом, який характеризує не лише темперамент нації, але й є її візитівкою. Символічні кольори – червоне і чорне, як у пісні, ними пройнята вся історія нашого народу. Одним із безумовних феноменів вишиванки є те, що за багатовікову історію свого існування, попри всі історичні події, вона все ж таки зуміла зберегти свій первісний вигляд і пронести його крізь століття. Українська вишита сорочка здавна в Україні служила як прикрасою, так і оберегом. Таємничою мовою вишивки вона передавала безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала. Вишивкою-оберегом вишивалися воріт, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину, чужу вишиванку одягати не слід, бо вважається, що таким чином можна «перебрати» на себе чужу долю. Говорячи про везучу людину, що «народилась в сорочці», ми згадуємо ту саму доленосну вишиту сорочку – символ здоров’я, краси, чистоти помислів і єднання з душею предків. Вишиті сорочки та вишиванки будуть оберігати вас, наділяти силою рідної землі, тому що символи, вишиті на них, мають глибоке значення, яке закладене тисячі років тому, дійшли до наших днів і зараз використовуються для оздоблення сучасних вишиванок. 3
СЛАЙД № 5
Хочеш бути здоровим — носи вишиванку! Традиційні українські вишиванки лікують, гармонізують біоенергетичну оболонку людей та знищують енергетичну дезінформацію, якою переповнене довкілля. Одна з численних істин чи аксіом давнини — віра в те, що вишивка творить гармонію. Структура вишивки, але тільки такої, котра має красивий вигляд і зі зворотнього боку, має правильний коливальний контур, тобто гармонізує оболонку того, хто носить цю вишиванку чи просто перебуває поблизу неї, дивлячись на красу, захищає не лише енергетично, а і від численних хвороб. Правильні орнаменти не тільки мають сакральний зміст, а й енергетично позитивно діють на людський організм. «Орнаменти, нанесені на одяг, несуть у собі інформаційну вістку про дотримання в нашому біополі певної гармонійної структури, іншими словами, вібраційна спіраль орнаменту надає йому коливальний контур, що узгоджує природні коливання як електромагнітного поля людини загалом, так і окремих її органів з електромагнітним полем Землі, а через нього — з іншими полями Всесвіту», — роз’яснює це явище з фізичної точки зору пан Тарас Дрібнюк, астроном за професією. Саме тому вивчають давні українські узори і використовують їх у розробці нових сучасних та виготовленні стилізованого одягу і традиційних українських вишиванок. 4
СЛАЙД № 6
Вишиванки лікують (порушення в біоенергетичній оболонці людини з часом призводять до фізичних недуг), гармонізують біоенергетичну оболонку людей та знищують енергетичну дезінформацію, якою переповнене довкілля. Дуже важливо правильно їх вибирати. Йдеться, безумовно, про тканини натуральні. Льон гармонізує всі рівні буття людини. Бавовна приносить спокій, рятує від негативу. Вовна захищає «я» людини, заробляє пробої в енергетичній оболонці. 5
СЛАЙД № 7
Вишиванки: 10 цікавих фактів. 1. Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину століть. Про це свідчать і результати археологічних розкопок, і свідчення мандрівників і літописців. Приміром, вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI ст., при дослідженнях показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського народного костюма XVIII–XIX ст. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам’ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури. 2. Київський художник Юрій Нікітін написав і подарував студентсько-викладацькому храму преподобного Федора Острозького, що у Національному університеті «Острозька академія», Марія-Оранта з вишиваною хусточкою за поясом. Софійський собор (Київ) ікону, де Богоматір та Ісус Христос зображені у вишиванках. 6
СЛАЙД № 8
3. На межі ХІХ і ХХ століть вишивана русько-українська чоловіча сорочка відривається від традиційного костюму і починає носитися в поєднанні з європейським одягом. Провідну роль в започаткуванні моди вдягання вишиванки під піджак часто надають Іванові Франкові, який «відрізнявся од загалу своїм костюмом — вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток». Саме у костюмі й вишиванці Франко зображений на 20- гривневій купюрі, знайомій кожному з нас. 4. Орнаменти вишивок за мотивами прийнято поділяти на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні та зооморфні (тварини). Геометричні (абстрактні) орнаменти властиві всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості й подвійні). На їхній основі в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері», «кудрявці», «гребінці» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубові листи», «барвінок» тощо. Деякі з них несуть у собі відображення древніх символічних уявлень народу. Так, мотив «барвінку» є символом нев’янучого життя, візерунок «яблучне коло», розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі — символом любові. 7
СЛАЙД № 9
У сучасній вишивці зустрічається і древній символ «дерево життя», зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок. У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються такі тварини як кінь, заєць, риба, жаби; із птахів — півень, сова, голуб, зозуля; із комах — муха, метелик, павук, летучі жуки. 5. Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так звані «техніки». Їх в Україні відомо близько сотні! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння. 6. Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїття може свідчити бодай саме лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, кошичаста рожа, вилка, баранячі роги, таргачики, рутка, чорнобривці, очка, ягідки, цимбали, кучері, рожа повна, рожа клинчаста, рожа шулякова, рожа барвінкова, рожа шулякова повна, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник! 8
СЛАЙД № 10
7. Надзвичайно оригінальними є борщівські вишиванки, назва яких походить від регіону виникнення - Борщівського району на Тернопільщині. Саме тут майстрині вигадали свій особливий тип вишивання – декорування рукавів сорочок дуже щільною вишивкою чорними нитками. Чорний колір на борщівських вишиванках став переважати не просто так. Подейкують, що колись турки й татари знищили усіх місцевих чоловіків, і жінки з навколишніх сіл вирішили впродовж декількох поколінь вдягати чорні сорочки... До речі, у борщівському храмі Успіння Пречистої Діви Марії знаходиться особлива ікона Богоматері з Ісусом. Діва Марія одягнена у червоно-чорну вишиванку! 9
СЛАЙД № 11
8. 20 травня 2012 року під час ювілейної ХХ молодіжної пішої прощі Стрийської єпархії до Гошівської чудотворної ікони Богородиці, яка перебуває на Ясній горі у монастирі отців Василіян с. Гошів на ІваноФранківщині, встановили рекорд України — у пішому ході взяли участь 15 027 осіб у вишиванках. Досягнення занесли до Книги рекордів України. Загальна кількість прочан за різними підрахунками складала від 20 до 25 тисяч, а загальна відстань маршруту — 28 км. 9. Першим українським телеведучим, який провів новини у вишиванці, став Андрій Шевченко: 21 листопада 2004 рокув в ефірі «5 каналу» він відкрив телемарафон «Ніч виборів» у вишиванці з косівським орнаментом у жовтогарячих та салатових тонах. 10. Найбільша кількість людей у вишиванках, які зібрались в одному місці, – саме такий рекорд встановили на день Незалежності в 2006 році на центральній площі Рівного — майдані Незалежності. 10
СЛАЙД № 12
Легенда про вишиванку. Був час, коли почали на землі люди дуже вмирати. Від невідомої хвороби. Отак йде людина і враз упаде, почорніє, спіниться і немає людини. Уже й до лісу люди тікали. Та за ними гналася й хвороба. Не жалувала ні дітей, ні стареньких. Наступав час, що вже й ховати померлих не було кому... А жила в селі біля Дністра бідна вдова Марія. Забрала хвороба у неї чоловікаі дітей. Лише найменша Івaнкa ще залишилась. Береже мaтіp дочечку, як скарб найдорожчий. Але не вберегла... Почала хворіти Івaнкa, не їсть, а тільки п’є, блідніє, тане просто на очах. А ще просить мaмy: — Врятуй, мамо, я не хочу вмирати! І так точі благають, що бідна жінка місця собі не може знайти. Одного вечора до хати прийшла якась бабуся стара. Як і коли прийшла, Марія не чула. — Слава Богові, — привіталася. — Слава. — Що, помирає остання? А могла б жити! Аж кинулася Марія: — Як? Бабусю сердешна, як Бога прошу, спаси, порятуй наймолодшу. Не лиши одну на стapість! Взяв стару за серце той плач і сказала: — Розповім я тобі таємницю тієї злощасної хвороби. Але обіцяй, що не проговоришся. Дитиною присягни! — Присягаю... Донькою! — Знай, послав цю Смерть Господь Бог. 11
СЛАЙД № 13
Грішних багато на Землі. Сказав Бог робити мертвими усіx, на кому немає хреста. А чортяки потішилися і всіx, на кому не видно хреста, умертвляють. Що їм до людських душ? Ото і вмирають праведні з грішними разом... Ти тяжко перенесла смерть дітей. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і повсюди хрести. Та ший їх чорні або червоні, щоби далеко чорти бачили... Але не кажи нікому, бо смерть доченьки побачиш... Вже за годину червона і чорна мережки оперезали дівочу сорочечку. Є на завтра до сонця і хрести, і хрестики. І собі понашивала. А дочечка міцнішала щодень і просила матінку: — А виший іще терен... А калину... Дуже люди тому вишиттю дивувалися, то казали, що збирається йти в ліс самітницею. Хрести ж треба на благословення Боже і проти поголосу. З тим вже дочка Івaнкa здорова: і скаче, і сміється, і співає. А мамине серце стискається від туги, як бачить, що знову понесли покійника на цвинтар. Якось вся у сльозах прибігла Івaнкa і потягнула матінку за рукав на сусідів двір. У домовинці виносили з хати двох хлопчиків, Іванчиних ровесничків. Помарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує донечку, а думи все в голові: — Боже милий, та ж то моя надія! ...А діти вмирають... — Господи! Та ж я не переживу її смepті! ...А люди мруть... Не втрималася. Від хати до хати бігла: 12
СЛАЙД № 14
— Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Виживете! Рятуйтеся! Люди замикались в xaтах. Вважали, що прийшла пора і Марії. Марія побігла в дім, взяла на руки Івaнкy і пішла до церкви. Забила з усієї сили в дзвін. За хвильку уже усі позбігалися. Поцілувала Марія доньку і сказала до людей: — Не вірите! Думаєте, що здуріла? Та хай так буде, діток мeні ваших жаль..., — на тому зірвала з Іванки сорочку вишиту. Дитина на очах почорніла і померла. — Вбивці! Шийте, вишивайте сорочечки дітям і собі, — так і впала мертвою біля донечки... Від тоді відішла хороба. А люди носять вишиванки. Потім зникла потреба у вишитих хрестах. Так мaтepі навчили дочок, а дочки своїх дочок, і вже ніxтo не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки. Носять оту красну одіж і до тепер. Але мало хто знає, звідки прийшла та краса до людей... 13
СЛАЙД № 15
Приповідки про жіночу сорочку: Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт. Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті. У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня. Хочеш сорочку мати – не треба зівати. К Великодню сорочка хоч і благенька, аби біленька. Як неділя, то й сорочка біла. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку. Повір’я про сорочку: Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство. Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість. Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись. Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених. Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною сорочки. 14
СЛАЙД № 16
Вірші про вишиванку. Сорочку мати сину вишивала І душу, й серце в вишивку вкладала. Як пам’яті народної відлунки, На полотні з'являлись візерунки, Де кожен хрестик – то життєві миті… Мережила по білому блакиттю, Лягала ниточка до ниточки мрійливо – Дитині б долю вишити щасливу, Щоб оберегом стала для синочка Руками неньки вишита сорочка. Одягну я зранку Білу вишиванку, Заплету у косу Я Червоній мак, Вмиюся росою З зілля на світанку І піду між люди так. Хай усі навколо День новий стрічають, Хай співають гучно Радісних пісень, Бо сьогодні свято (Українці знають!), Й весело святкують Вишиванки День !!! 15
СЛАЙД № 17
Пам'ятаємо про своє коріння, Шануватимемо наші традиції! Одягнімо, друже, вишиванки — Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки, А для себе, вірний друже мій. Одягнімо вишиванки, друже, Як одвічний предків талісман. Хай не буде серед нас байдужих І один в нас буде отаман. Одягнімо в свята і неділі, В будень, за потреби, одягнім І відчуєм — вороги безсилі Зруйнувати український дім. Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ — Молодих, відважних, дужих, У єднанні на сто тисяч літ. З Днем Вишиванки! 16