Заїкання у дітей
Заїкання належить до найболючіших для людини мовленнєвих розладів, коли порушуються темп, ритм та плавність усного мовлення, зумовленні судомним станом м язів мовного апарату.
Винекненню заїкання сприяє ряд факторів: неправильне виховання в сім’ї, сильний стрес, перенесенний дитиною, різноманітні конфліктні ситуації, фізичні покарання, стан центральної нервової системи, особливості перебігу мовленнєвого розвитку, мовленнєві навантаження.
Виділяють дві групи причин виникнення заїкання:
1 група (первинні причини) :
- невротична обтяженність батьків /нервові, інфекційні та соматичні захворювання;
- невротичні особливості того,хто заїкається /нічні страхи, енурез,
емоційна напруженність/;
- конституційна схильність /захворювання вегетативної нервової
системи та підвищена вразливість вищої нервової діяльності/;
- несприятливі впливи навколишнього середовища;
- ушкодження головного мозку у різні періоди розвитку дитини.
2 група (вторинні причини) :
- анатомо-фізіологічні /захворювання, тяжкі пологи, перевтома/;
- психічні та соціальні причини /психічна травма, переучування
ліворукості, надмірна суворість дорослих, швидкоговоріння /
При заїканні плавність мовлення порушуеться судомами м'язів мовленнєвого апарату, які мають різну локалізацію, тип і силу виразності.
Заїкання піддається подоланню лише за умови застосування комплексної системи, ця система об’єднуе лікувально-педагогічний вплив на різні сторони психо-фізичного стану дитини різними засобами та різними спеціалістами. У цей комплекс, крім логопедичних занять, входять і лікувальні препарати та процедури,психотерапія, лікувальна фізкультура, логоритміка. Крім того, неоцінену допомогу у нашій спільній справі повинні надавати батьки та вихователі дитини.
